Сергій Мацибора: Угода з талібами – сигнал змін у зовнішній політиці США

З моменту приходу до влади Дональд Трамп всіляко прагнув завершити 20-річну війну в Афганістані до наступних президентських виборів. Можливо, йому це вдалося.

2 березня 2020 у Катарі відбулося офіційне підписання угоди про перемир’я між представниками Держдепартаменту США та “дипломатами” з “Талібану”. На заході був присутнім держсекретар Майк Помпео, хоча він і не став зустрічатися з представниками талібів особисто, а спрямовував перемовини до успіху опосередковано.

Фото з підписання договору у Катарі

Згідно з попередньою домовленістю, “Талібан” має припинити бойові дії проти афганського уряду. Також йому потрібно припинити взаємодію з терористичними організаціями, що становлять загрозу для безпеки США: “Аль-Каїдою” та ІДІЛ.

Американці, в свою чергу, починають поступовий вивід військ з країни, він має початися через 2-3 тижні. Протягом 2020 року планується повернути додому до 13,000 солдат США, ще 8,000 залишуться в Афганістані до весни 2021 року для надання підтримки уряду в Кабулі.

Повний процес повернення військ США з Афганістану має зайняти 14 місяців. Таким чином, він має завершитися десь навесні наступного року. Втім, адміністрація Трампа може оголосити про фактичне припинення війни ще до президентських виборів.

Разом з виведенням більшої частини американських військ з Сирії та значним скороченням присутності в Іраку Трамп може назвати це доказом того, що він виконав передвиборчу обіцянку. Виконав та запустив процес завершення “бескінечних” близькосхідних війн, розв’язаних попередніми урядами США.

За 19 років війни в Афганістані загинули 2,500 американських солдатів, і ще близько 2,000 бійців різних ПВК. Загальні затрати США на ведення бойових дій та марні і нікому не потрібні спроби переустрою афганського суспільства відповідно до фанерних лекал “ліберальної демократії” оцінюються в 1 трлн доларів.

Нещодавно на сторінках Washington Post було опубліковане масштабне розслідування про корупцію та халатність Пентагону при проведенні бойових дій в Афганістані. У ньому містяться факти розкрадання багатомільйонних контрактів, та підробки офіцерами звітності, коли часто вони вигадували назви населених пунктів, які їм начебто вдавалося “звільнити” від талібів.

Таким є справжнє “задзеркалля” найбільш тривалої та дорогої війни за всю історію США. Тож не дивно, що лише третина американців підтримують продовження цієї війни, а 40% вважає, що США взагалі не варто було втручатися у громадянську війну в Афганістані у 2001 році.

Тому рішення Трампа про припинення участі США у війні в Афганістані відповідає як настроям виборців – окрмеих громадян США, так і інтересам США в цілому. Цей крок, а також зменшення, а в перспективі, і припинення втручання США в Сирію та Ірак може стати першим кроком до зміни парадигми зовнішньої політики США. А саме кроком до розробки реалістичного зовнішньополітичного курсу та припинення безсенсових близькосхідних війн, вигідних лише кільком транснаціональним корпораціям та верхівці військово-промислового комплексу. І не вигідним членам національної спільноти США, яку очолює її лідер – президент-націоналіст Дональд Трамп.

Сергій Мацибора