Андрій Рибалко про Порошенка, Байдена і національну гідність

Коли президент держави узгоджує призначення високопосадовців навіть не з першою, а з другою особою іншої держави – це національне приниження.
Але це приниження сталося вперше не вчора і не при Порошенку. На жаль, з 1991 року Україна не змогла отримати повноцінну суб’єктність. Кравчук, Кучма, Янукович більше орієнтувалися на Москву. Ющенко, Порошенко, Зеленський – на США. В умовах війни з РФ, нам доводиться розраховувати на союзників. А вони, як виявляється, не ідеальні і керуються власними інтересами.
Але, якщо зараз ми не можемо собі дозволити повну самостійність, то слід хоча б дозволити собі мати внутрішню гідність. Можливо, сьогодні нам доводиться принижуватися перед США, щоб не принижуватися перед Москвою. Але принаймні слід не забувати, що все-таки це – приниження. І не треба подавати його за норму, а тим паче за досягнення.
Волю і гідність не дарують. Вона спочатку народжується в душі, а потім її здобувають і утверджують. Ми ще на шляху. Здобудемо.

Андрій Рибалко